Оперний театр

Він стоїть на воді,

В його стінах вмуровано сотні порожніх глечиків,

А на його даху — скульптура вагітної жінки.

Це — Оперний театр імені Соломії Крушельницької або Львівська опера, як його називають в народі та оголошують у громадському транспорті. Що із розповідей про нього є правдою, а що — вигадками?

Львівський Стікс та вагітна Слава

У кожному європейському місті має бути Опера, та Львів — чи не єдиний, в якому локацію під забудову шукали дуже довго. Зрештою, архітектор проекту Зигмунд Горголевський вирішив поставити театр просто на річці Полтва, точніше, на ґрунті, під яким вона протікала. Аби земля не просіла під спорудою, річку направили іншим руслом. Та без форс-мажорів не обійшлося: ґрунт таки просів після завершення робіт, але згодом руйнування зупинилося. Обпікшись на молоці та дмухаючи на неспокійну воду Полтви, влада міста все-таки забороняла проїзд важкої техніки за часів радянських парадів. Кажуть, що голос підземної ріки і досі можна почути в оркестровій ямі Опери.

Таємнича від самого фундаменту і аж до скульптур на даху, львівська Опера — головний персонаж та окраса світлин гостей міста. Та не кожен мандрівник помічає пікантну особливість постаті Слави, розташованої на центральному фасаді. Найуважнішим був професор гінекології Антоній Марс. «А жіночка-то при надії», — зазначив він якось і навіть поставив діагноз: 4 місяці вагітності. Спочатку скульптори звинуватили лікаря у профдеформації та запевнили: пишні форми Слави — данина стилю Відродження. Та згодом знайшлася натурщиця, що позувала для постаті Слави, яка і визнала: під час роботи над скульптурою вона дійсно виношувала дитину.

Оперний театр фото

Таємниці театрального інтер’єру

Подейкують, що для кращої акустики у стіни Опери вмуровували порожні глечики. У цієї версії є свої адепти і скептики. Утім те, що у залі театру навіть декор розміщений, аби поліпшувати звучання, — підтверджений факт. 

Візитівка залу Опери — театральна завіса «Парнас», розкішний витвір авторства художника Генріха Семирадського. Це — подарунок, що не коштував театру жодної копійки. Чому вона так добре збереглася до нашого часу, стає зрозуміло кожному, хто відвідає прем’єру в театрі. Після завершення вистави завісу не згортають, а піднімають та зберігають у спеціальному футлярі до наступної нагоди.

Сучасна Опера: згори — смокінги, знизу — дигери

Ми визначили власний ТОП-5 речей, які необхідно зробити у львівській Опері:

  • Порахувати муз на фасаді та угледіти сцену «Страждання і радощі життя» під ними;
  • Потрапити на прем’єру, аби побачити підняття завіси «Парнас» на власні очі;
  • Після вистави пережити незвичні відчуття від місцевої традиції, передаючи квіти не особисто артисту, а через адміністратора;
  • Відвідати Віденський бал у смокінгу або вечірній сукні, який відбувається саме тут;
  • Забути про вечірнє вбрання та у гумових чоботях прогулятися берегами підземної Полтви в рамках екскурсії від місцевих дигерів.

Та зрештою, закохатися у львівську Оперу, як це зробили свого часу усі: від першого керівника театру та автора «Парнасу» і аж до останнього глядача тутешньої вистави☺

Дякуємо за Фото @chrissstinacat, @ivanka_t0707, @_photo_2019_lviv_, @lesyaandrushko, @diana_sem24

Залишити коментар